Таке буває через нескінченні порівняння. Хтось вправніший за неї, а хтось швидший, хтось сильніший або ж грає на скрипці краще. А ще люблять батьки повторювати: та я в твоєму віці...
Все це призводить до того, що дитина перестає вірити в свої сили. Усі довкола молодці, а вона невдаха!
Все це не зміцнює, а послаблює позицію дитини. При такому підході до виховання не варто дивуватися, що Ваша дитина не хоче братися геть ні до чого. А навіщо, якщо хтось все одно зробить краще?
Саме тому важливо хвалити дитину за дрібниці. Кожний маленький крок коштує їй зусиль. І все заради того, щоб порадувати Вас, завоювати увагу та авторитет. Кожній людині хочеться бути особливою!
А в ситуаціях невдач взагалі забудьте про порівняння. В такі моменти хтось кращий, кого Ви ставите в приклад, нічого окрім злості у дитини не викликає. Так батьки лише підігрівають ворожість або ж приховану злість у дитини до об'єкта порівняння. Відчуття власної немочі не покидатиме дитину. Найкраще, що можна зробити в такій ситуації - пригадати власну невдачу і розповісти дитині про Ваш досвід переживання часів, коли не все так гладко. Така підтримка робитиме дитину сильнішою. Зважаючи на Ваш авторитет, дитина зрозуміє, що успішні та вправні допускають помилки, і що люди через це не відвертатимуться від неї, що Ви на її боці, а також, що вона зможе здолати труднощі, якщо це змогли зробити Ви. Ваша дитина розумітиме, що більшість всього вона робить добре, а помилки - це природно для тих, хто вчиться!
(Джерело: Школа батьківства)
Немає коментарів:
Дописати коментар