27 грудня 2019 р.

Розвиток навичок критичного мислення в дітей

Критичне мислення, можливо, – одна з найважливіших навичок, яких сьогоднішні діти потребуватимуть у майбутньому. Фахівці включають критичне мислення у список семи найважливіших життєвих навичок, необхідних кожній дитині.

Поради про те, як навчити критично мислити та вирішувати проблеми
Ось деякі поради та ідеї, як допомогти дітям побудувати фундамент критичного мислення й вирости людьми, здатними вирішувати проблеми, які щодня ставить перед ними життя.
Забезпечте можливості для гри. Саме під час гри діти тестують можливості свого мислення та з'ясовують, що станеться, якщо спускати ложку з високого стільця ще і ще раз; яка із двох кульок швидша, якщо котити їх з гірки; що станеться, якщо опустити крейду у воду або змішати кукурудзяний крохмаль з водою та зробити пасту.
Надання місця для ігор, часу для ігор на відкритому повітрі або у приміщенні й рольових ігор забезпечує дітям чудові можливості пробувати нове і спостерігати реакцію, пробувати щось ще й визначати, наскільки змінюється ця реакція. Цей неформальний процес дослідження має вирішальне значення для критичного мислення.
Допомагайте дітям бачити себе людьми мислячими та здатними вирішувати проблеми, ставлячи відкриті запитання. Замість того щоб автоматично давати відповіді на ті запитання, які ставить дитина, допомагайте їй мислити критично, ставлячи запитання у відповідь: «Які в тебе думки з цього приводу? Як ти думаєш, що тут відбувається?». Проявляйте повагу до її відповідей незалежно від того, вважаєте ви їх правильними чи ні. Ви можете сказати: «Це цікаво. Розкажи, чому ти так думаєш». Використовуйте такі фрази, як «Мені цікаво почути твою думку про це», «Як би ти вирішив цю проблему?», «Як ти думаєш, де ми можемо отримати більше інформації про це завдання?».
Не розв'язуйте всі проблеми за дітей. Ставте деякі з перерахованих вище запитань і давайте достатньо інформації для того, щоб вони не засмучувались, але, разом з тим, не так багато, щоб у результаті вийшло, що ви вирішили задачу за них.
Допомагайте дітям розвивати гіпотези, припущення. «Якщо ми зробимо це, як ти думаєш, що станеться?», «Давай спрогнозуємо, що буде далі».
Заохочуйте нестандартне мислення. Дозволяйте дітям думати по-іншому, і ви допоможете їм доводити до досконалості свої навички творчого вирішення проблем. 
Ставте перед дітьми такі питання, як: «Які ще ідеї можна спробувати?». Або надихайте їх придумувати інші варіанти: «Давай придумаємо всі можливі рішення».
Підтримуйте прагнення дитини шукати додаткову інформацію. Ви можете допомогти своїм дітям розвивати навички критичного мислення, спрямовуючи їх на пошук додаткової інформації. Наприклад, «Як ми можемо більше дізнатися про це? Твій тато багато знає на цю тему. Можливо, спитаємо в нього? Або давай пошукаємо в Інтернеті?».
Звісно, батькам не завжди вистачає часу дочекатись того моменту, коли дитина придумає власний варіант відповіді. Іноді необхідно і скоротити шлях. Пам'ятайте про те, що діти вчаться й тоді, коли спостерігають за вами, за тим, як ви самі вирішуєте завдання та проблеми. Разом з тим при найменшій можливості приділяйте час тому, щоб ваша дитина самостійно обмірковувала своє завдання (проблему). Це надзвичайно корисно для розвитку навичок критичного мислення в довгостроковій перспективі.
Джерело: Дитячий психолог

26 грудня 2019 р.

Інтерактивний прийом «Фішбоун»

«Фішбоун» (з англійської «риб'яча кістка») – прийом критичного мислення, сенс якого полягає у встановленні причинно-наслідкових зв'язків між об'єктом аналізу і факторами, які на нього впливають.

В основі прийому – схематична діаграма у формі риб'ячого скелета, що дозволяє наочно продемонструвати причини конкретних подій, явищ і проблем, а також їхні наслідки та зробити узагальнення і відповідні висновки. Цей прийом універсальний, його можна використовувати під час вивчення будь-якої навчальної дисципліни.
Прийом «Фішбоун» надає можливість:
візуалізувати взаємозв'язки між причинами і наслідками;
ранжувати фактори за ступенем їх значущості;
розвивати критичне мислення;
організувати роботу учасників в парах або групах.
Сенс складових «Риб'ячого скелету»
«Риб'ячий скелет» включає 4 блоки інформації:
голова – проблемна ситуація чи запитання;
верхні кістки скелету – ключові причини, що зумовили виникнення певної події чи явища, яке аналізується;
нижні кістки скелету – факти, що підтверджують наявність зазначених причин;
хвіст – відповідь на поставлене запитання, висновки та узагальнення.
Як працювати з прийомом
Цей прийом найефективніше застосовувати під час уроків узагальнення та систематизації, коли діти вже добре засвоїли навчальний матеріал, при цьому всі відомості ще необхідно звести в єдину систему.
При роботі з прийомом дотримуйтесь наступного порядку дій.
Ознайомлення дітей з правилами: поясніть зміст складових «риб'ячого скелету» та зазначте, що чим важливіші фактори, тим ближче до голови вони мають розташовуватись.
Об`єднання дітей за певним принципом: цей прийом можна впроваджувати як для індивідуальної, парної, так і групової роботи. Груповий формат – найцікавіший, адже передбачає поєднання декількох точок зору в процесі аналізування проблемного питання. При цьому для максимальної ефективності такого формату роботи кількість учасників у групі не має перевищувати 5 осіб.
Заповнення відповідного бланку. Для роботи з прийомом необхідно попередньо роздрукувати бланки із зображенням риб'ячого скелету, на якому діти записуватимуть власні судження щодо проблемного питання. Або ж діти можуть накреслити таку схему власноруч. 
Джерело: Всеосвіта