Як домовитися з дитиною

   Хочу розповісти вам про прості методи, які допоможуть розмовляти з дитиною на її мові. Якщо один не підійде, пробуйте інші, міняйте існуючі, доповнюйте своїми методами - і ви знайдете кращий спосіб для того, щоб домовлятися з дитиною за кілька хвилин.

Прийоми розставлені в порядку зростання, перші підходять для дошкільнят (3-7 років), останні для 7-10 років.

Діти розуміють мову ігор, веселощів, жартів і фантазій. Тому, щоб домовитися з дитиною, пропоную спробувати такі способи:

Говоримо від імені предмета.

«Оживіть» предмет і поговоріть з дитиною від його імені. Не забудьте змінити голос на писклявий і рухати предметом як живим. Наприклад: «Привіт! Ми два брата близнюка, два чобітка Пяв і Ляв. Я - Пяв, і я люблю стрибати. А я - Ляв, люблю бігати. Можна ми разом побіжимо по доріжці і будемо гуляти »

Змагаємося.

Запропонуйте змагання: «А давай наввипередки! Подивимося, хто швидше ». І тут же починайте виконувати дію. Підбиває дитину «Ой, здається мене обганяють. Який ти швидкий!". Звичайно ж, повинна перемогти дитина.

Приєднуємося до існуючої грі.

Почніть грати з дитиною в її гру. Підведіть її до логічного завершення і повторіть своє прохання: «Розкажи, що це ти тут будуєш? Ух ти, який гарний трактор! А куди він їде? А це що? Як цікаво ти вигадав! А давай трактор поїде в гараж, щоб підкріпитися. Ось так, жжжж. І ти теж підеш на кухню. Наберешся сил, поїси. Потім знову погарцюєш»

Пропонуємо вибір

Створюємо ілюзію вибору: «Після зробленого завдання, ти будеш малювати або збирати конструктор?» Або «Ти збереш іграшки до вечері або після?»

Озвучуємо плани

Зараз ми закінчимо робити домашнє завдання, я піду готувати вечерю, ми всі разом поїмо, а потім ми з татом подивимося фільм. А ти сам вибери, чим ти хочеш займатися: помалюєш або тобі потім включити мультики?

Пояснюємо, чому саме це.

Не сваріться, не кричіть, а поясніть дитині, навіщо їй виконувати цю дію і чому саме зараз. Говоріть логічно і чесно. Наприклад: «Нам потрібно зараз піти з майданчика, щоб я встигла приготувати вечерю. Інакше ми всі будемо сидіти голодні »

Попереджаємо.

Дитина зайнята чимось дуже цікавим і важливим. Вона забуває про ваше прохання. Нагадуйте про це кілька разів: «Прибираємо іграшки через 10 хвилин», «Через 5 хвилин потрібно закінчити гру і прибрати кімнату», «Через хвилину я зайду, щоб проконтролювати, що ти почала прибирати іграшки». "Час вийшов. Прибери іграшки, будь ласка»,"Коли ти прибереш іграшки, ми будемо вечеряти, а після, на тебе чекає цікавинка/солоденьке".

Складаємо договір

Виділіть час, щоб скласти договір разом з дитиною. Прикрасьте його красиво, наклейте картинки. Розкресліть листок на дві частини: зліва впишіть завдання (хто виконує, що конкретно, коли і як), а праворуч нагорода (хто її дає, що конкретно, коли і як). Головне, нехай дитина сама вибере нагороду. Наприклад: зліва: Маша, робить уроки кожен день. Справа: мама дозволяє Маші гуляти з подружками після зробленого домашнього завдання.

Звичайно, завжди легше і простіше, коли дитина робить те, що потрібно без нагадувань і зусиль з вашого боку. Але раз таке буває вкрай рідко, пробуйте домовитися з дитиною. Тоді для конфліктів у вас просто не буде причин.

Гутман Юлія

Розвиток критичного мислення

Відповідальність і діти: поради батькам

Прийняття на себе відповідальності за свої вчинки – це частина процесу становлення здорової дорослої людини. Тому батькам дуже важливо знати, як правильно навчити дітей бути відповідальними. Поради, описані в цій статті, допоможуть вашій дитині навчитись нести відповідальність за власні слова та вчинки.

Як навчити дітей бути відповідальними

Батьки повинні розуміти, що навчання дитини бути відповідальною потребуватиме від них великої кількості часу й зусиль. Це не станеться відразу. Ви повинні будете підкріплювати почуття відповідальності, що зароджується, розмовляти про нього з дитиною протягом довгого періоду часу (у міру її дорослішання), використовувати свій життєвий досвід як приклад.

1. Чітко пояснюйте дитині позитивні й негативні наслідки

Коли у вашому житті щось відбувається, використовуйте це як приклад. Підкріплюйте позитивні моменти, наприклад, «Ти отримав хорошу оцінку за контрольну роботу, тому що старанно готувався до неї» та пояснюйте негативні: «Ти весь змок, бо бігав по калюжах».

Попросіть дитину подумати про різні ситуації та сказати вам, що може статись, якщо вона діятиме певним чином. Наприклад, що станеться, якщо вона забуде ввімкнути будильник, щоб не запізнитись у школу? Ви можете також використовувати себе як приклад. Запитайте в дитини: «Що станеться, якщо мама забуде поставити будильник, щоби вчасно піти на роботу?». Нехай малюк висловить свою думку. Так він навчиться міркувати про зв'язок причин і наслідків у тих чи інших ситуаціях.

2. Не відхиляйтесь, не відступайте від правил

Це основа навчання дітей бути відповідальними. Іноді батькам простіше наполягти на своєму, але якщо ви не опишете наслідки зараз, пізніше вам буде набагато важче домогтись від дитини дотримання правил. До того ж ваша дитина не буде приймати вас усерйоз тоді, коли наступного разу щось станеться. Покладайте на малюка відповідальність за його вчинки й будьте послідовними у своїх правилах.

3. Наочно демонструйте прогрес і досягнення дитини

Діти люблять наочність. Прикріпіть на двері або холодильник діаграму, на якій відображаються успіхи й помилки дитини. Щоразу, коли дитина робить щось позитивне, нагороджуйте її певною кількістю балів, які потім відобразите на графіку. Якщо малюк робить щось неправильно та звинувачує в цьому когось чи щось, віднімайте бали із загальної кількості. Порадьте дитині збирати свої бали, щоб їх можна було обміняти на приз у кінці тижня. Утрата балів буде означати для неї необхідність краще старатися, щоб отримати бажану винагороду.

4. Допомагайте дитині зрозуміти, що вона вже доросла

Підкріплюйте почуття відповідальності дитини, покладаючи на неї хатні обов'язки в міру дорослішання. Призначайте їй відповідну роботу, і якщо при цьому вона ставить запитання, чому повинна робити те або інше, відповідайте: «Ти вже доросла, і я сподіваюся, що ти станеш хорошою помічницею нам з татом (нам з мамою)».

5. Давайте дитині можливість для відповідальних учинків

Дайте дитині список господарських робіт. Так вона зможе вибрати для себе обов'язки й подумає над тим, як їх правильно виконати. Це дозволить дитині відчути відповідальність і підвищить її самооцінку. Поясніть, як треба виконувати ту чи іншу роботу й те, яку роботу ви приготували для дитини, дайте їй час на виконання, розкажіть про наслідки за невиконання взагалі чи за несумлінне виконання своєї роботи. Потім дозвольте малюку взятися за роботу й після закінчення дайте свою делікатну оцінку виконаному.

6. Не поспішайте допомагати дитині

Намагайтесь не «склеювати черепки», коли ваші діти переживають наслідки власного поганого рішення. Якщо дитина відмовляється їсти те, що ви приготували на вечерю, хоче чогось іншого, скажіть, що це все, що у вас є. Якщо вона не їсть, поставте тарілку в холодильник. Потім, коли о 10 годині вечора у своїй кімнаті дитина почне скаржитись вам на те, що голодна, скажіть, що вона може з'їсти свою вечерю, яку ви залишили в холодильнику. Після того як дитина кілька разів засне голодною, вона зрозуміє, що краще їсти те, що приготувала мама.

7. Дозволяйте дитині допомагати вам

Як навчити дитину бути відповідальною? Поясніть їй, що вона може зробити дуже багато, щоб допомогти вам. Якщо виконання домашніх обов’язків вас виснажує, не показуйте свої емоції малюку. Краще посміхніться й попросіть його допомогти. Перетворюючи відповідальність на веселу командну роботу, ви допомагаєте дитині швидше освоїти її. Ви також учите її піклуватися про себе та брати на себе відповідальність за власне життя.

8. Будьте зразком для наслідування

Кращий спосіб спонукати дітей приймати на себе відповідальність полягає в тому, щоб самим нести відповідальність і демонструвати це на власному прикладі. Покажіть їм, як ви складаєте свої речі, коли приходите додому, прибираєте за собою й визнаєте свої помилки.

9. Давайте дитині завдання, які відповідають її віку

Давайте малюку відповідні його віку завдання, з якими він може впоратися. Шестирічна дитина може самостійно заправляти своє ліжко, обполіскувати посуд і навіть пилососити. Порозмовляйте з підлітком про те, що йому потрібно для школи, допоможіть йому розпланувати домашню роботу або попросіть вести календар з урахуванням свого розкладу.

10. Допоможіть дитині усвідомити таке поняття, як «пріоритет»

Ваша дитина хоче грати весь день і ніч, але вона повинна розуміти, що відповідальність у житті на першому місці. Якщо малюк питає: «Чи можу я пограти з друзями?», ви повинні пояснити йому, що спочатку він повинен прибрати після себе. Коли ви це вимовляєте, будьте доброзичливими, але непохитними. Ви можете сказати малюку, що вам хочеться дивитись телевізор, але спочатку ви повинні вимити посуд. Так ви продемонструєте дитині, що вмієте розставляти пріоритети.

11. Намагайтеся не критикувати дитину

Будьте терплячими, коли ваша дитина забуває робити щось правильно. Занадто багато нотацій і покарань усе одно не допоможуть. Коли щось не вдається, ставтесь до цього з гумором. Можна навіть додати нотку бешкетництва, щоби зробити процес навчання відповідальності кумедним. Якщо дитина щось забуває або втрачає, спитайте в неї у смішний манері: «Мають, усі наші шкарпетки зберігаються в банку, так?». Потім спитайте в малюка, куди він насправді повинен віднести свої шкарпетки, дозвольте йому відповісти, але підтримуйте при цьому невимушену атмосферу.

12. Заохочуйте позитивну манеру мови

Перетворюйте все, що відбувається, на позитив. Замість того щоб казати дитині про те, що вона не отримає й чого не відбудеться, зробіть навпаки. Скажіть малюку, що коли він зробить щось правильно, то отримає щось цікаве. Якщо ваша дитина просить вас про щось, скажіть їй, що ви дасте те, що вона просить, коли вона виконає свою роботу по господарству.

Застереження: уникайте використовувати цей метод в якості хабара. Наприклад, не кажіть малюку, що коли він виконає свою роботу, ви відведете його в кафе. Занадто велика винагорода згодом знецінюється.

13. Озбройте дитину інструментами, необхідними для відповідальності

Полегшуйте дитині завдання нести відповідальність, надаючи їй інструменти, необхідні для самодисципліни. Якщо ви хочете, щоб малюк вчасно прокидався, забезпечте його справним будильником. Якщо ви хочете бачити порядок на його робочому столі, переконайтеся, що в дитини є речі для канцелярського приладдя та папки. Забезпечте його блокнотами, утримувачами та швидкозшивачами. Дайте дитині тижневик, щоб вона записувала туди дати виконання шкільних завдань і домашніх справ.

Купіть необхідні матеріали й дозвольте дитині самій вирішити, як їх використовувати у своїх інтересах. Просто дайте їй інструменти, і нехай вона сама організує свою роботу. Можна також розглянути варіант купівлі наручного годинника. Скажіть дитині, коли вона повинна прийти додому та дайте годинник в якості інструменту, який допоможе їй не спізнюватись.

Джерело: childdevelop.com.ua

8 типів інтелекту дитини: поради щодо розвитку

У сучасному суспільстві прийнято вважати, що успішність дитини в школі є єдиним показником, який визначає її потенціал. Коли дитина стає старшою, багато батьків хочуть, щоб вона стала всебічно розвиненою і успішною в різних сферах життя. Але перш ніж вона піде в школу, ви повинні зрозуміти - ваша дитина розумна, незважаючи на її оцінки та фізичну форму.

Вчені стверджують, що існують різні типи інтелекту (всього їх виділяють 8), і дитина може володіти будь-яким з цих восьми типів. У чомусь вона обов'язково виявиться сильною.

Батьки повинні з раннього віку дитини розпізнати ознаки, які характеризують її тип інтелекту. Якщо ви почнете розвивати ці риси з раннього віку, ви зможете оцінити її потенціал і зрозумієте, що це може бути важливішим, ніж успішність з математики або фізики. Розглянемо, як визначити тип інтелекту вашої дитини.

Теорія множинного інтелекту

Американський психолог Говард Гарднер запропонував теорію, яка пояснює різні види інтелекту. Вчений припускає, що зводити визначення інтелекту дитини до простої перевірки IQ недостатньо. Академічна успішність, безсумнівно, важлива, але настільки ж важливі і схильності дитини до малювання, музики, танців, підприємницької діяльності тощо. Всі ці схильності необхідно враховувати, визначаючи потенціал дитини. Так виникла теорія множинного інтелекту, яка доводить, що у дитини можуть домінувати 1 або 2 з 8 типів інтелекту.

8 типів інтелекту

Теорія Говарда Гарднера швидко знайшла послідовників у всьому світі. Педагоги з різних країн стали включати теорію множинного інтелекту в свої системи освіти.

Розглянемо докладніше типи інтелекту, які зустрічаються у дітей.

1. Тілесно-кінестетичний

Діти, які володіють тілесно-кінестетичним інтелектом, зазвичай досягають успіхів у спорті та інших видах фізичної активності. Вони багато рухаються, і їх рухи добре скоординовані. Якщо ваша дитина проявляє інтерес до рухливих ігор і може добре координувати рухи свого тіла, то можна з упевненістю сказати, що у неї розвинений даний тип інтелекту. Поспостерігайте за нею, щоб краще зрозуміти її схильності. Вона надто метушлива? Вона завжди в тонусі? Вона не може довго всидіти на одному місці? Такі дрібні деталі можуть допомогти вам визначити у дитини тілесно-кінестетичний тип інтелекту. Ним володіють багато відомих спортсменів, актори і танцюристи.

2. Візуально-просторовий

Даний тип інтелекту визначає, наскільки добре дитина може візуалізувати об'єкти, місця і навіть свої сни. Діти, що володіють таким інтелектом, мають таланти в малюванні, ліпленні й інших подібних заняттях. Вони добре визначають розміри об'єктів і можуть в деталях відтворювати минулі події. Вони також схильні висловлювати свої думки і почуття у візуальній формі.

Якщо ваша дитина приділяє увагу деталям і здатна згадати найдрібніші подробиці повсякденних подій, у неї розвинений візуально-просторовий інтелект. Діти, які ним володіють, можуть стати художниками, архітекторами або фахівцями в подібних сферах.

3. Логіко-математичний

Логічний інтелект пов'язаний зі здібностями дитини до математичних обчислень і аргументації. Важливою частиною логіко-математичного інтелекту є навички вирішення різних завдань. Якщо ваша дитина спостережлива, вміє мислити нестандартно, логічно міркувати, пояснювати, розуміти підказки - у неї розвинений даний тип інтелекту. Такі діти допитливі і часто ставлять питання. Вони добре розуміють мову чисел, графіків і діаграм. У багатьох відомих математиків розвинений даний тип інтелекту.

4. Музичний

Якщо дитина любить слухати музику, це ще не означає, що вона володіє музичним інтелектом. Даний тип інтелекту розвинений у дітей, які люблять створювати музику, співати і настукувати різні ритми. Вони краще за інших розуміють музику. Якщо у вашої дитини гарний голос, у неї є почуття ритму, вона розрізняє тональності і цікавиться грою на музичних інструментах, тоді у неї, безсумнівно, розвинений музичний інтелект. Однак важливо розуміти, що музичний інтелект - це досить широке поняття, і у різних дітей він може проявлятися по-різному.

5. Лінгвістичний

У дітей, що володіють лінгвістичним інтелектом, зазвичай добре розвинені мовні навички. Якщо у вашої дитини гарний почерк, вона любить читати, добре розуміє граматику і вміє правильно писати складні слова, у неї розвинений даний тип інтелекту. Такі діти люблять грати зі словами і розгадувати кросворди. У них зазвичай великий словниковий запас, вони легко запам'ятовують нові слова. Також у них розвинена здатність розповідати історії.

6. Екзистенційний

Екзистенційний інтелект не варто плутати з інтроверсією або егоцентричністю. Він пов'язаний зі здатністю людини насолоджуватись самотністю. Якщо дитина, залишаючись наодинці, не нудьгує і не боїться, то у неї розвинений даний тип інтелекту. Цей тип пов'язаний з такими якостями, як відповідальність, самосвідомість і самостійність. Діти, які володіють екзистенційним інтелектом, усвідомлюють свої сильні і слабкі сторони. Якщо ваша дитина впевнена в правильності своїх дій, не дивлячись на те, що оточуючі вважають інакше, у неї розвинений даний тип інтелекту. Такі діти впевнені у всьому, що вони роблять. Вони слухають оточуючих, але роблять те, що самі вважають правильним. З таких дітей виростають успішні підприємці.

7. Міжособистісний

Діти з розвиненим міжособистісним інтелектом вміють добре спілкуватися з оточуючими. У них зазвичай багато друзів, і вони люблять бути в компанії. Якщо ваша дитина постійно проводить час зі своїми друзями і любить спілкуватися з людьми, у неї розвинений даний тип інтелекту. Такі діти вміють знаходити спільну мову з різними людьми і розуміють, як справлятися з різними ситуаціями. У компанії вони здаються спокійними і розслабленими. З друзями вони співчутливі, добрі і чуйні. З таких дітей виростають хороші дипломати, керівники й педагоги.

8. Натуралістичний

Якщо ваша дитина цікавиться садівництвом, доглядом за тваринами, то у неї розвинений даний тип інтелекту. Такі діти люблять природу. Вони цікавляться різними природними явищами, люблять гуляти в парках, біля річок і всюди, де немає асфальту. Також вони стурбовані збереженням природи.

Коли вам відомо, як проявляється кожен з восьми типів інтелекту, ви можете визначити, у чому сильна ваша дитина. Спостерігайте за нею, помічайте її здібності і допомагайте їх розвивати. Цінуйте її таланти з раннього віку - і вам не доведеться хвилюватись про її майбутнє.

Джерело: childdevelop.com.ua

Корисні психологічні вправи з дитиною вдома

У кожної дитини свій характер. Одні діти розкуті і товариські, інші замкнуті і скритні. Але і тим і іншим іноді потрібна психологічна допомога, щоб успішно спілкуватися з однолітками і дорослими, мати можливість самореалізуватися, повірити в свої сили, підвищити самооцінку і т.д.

У роботі психолога, який проводить дитячі тренінги завжди в скарбничці є кращі вправи, які працюють. Я хочу поділитися з вами вправами, які можна проводити вдома зі своєю дитиною. Вправи проводились на тренінгах для дітей 7-10 років. Вибрані вправи показали свою ефективність, знайшли активний відгук у дітей, дозволили дізнатися набагато більше, ніж було заплановано. Вправи спрямовані на краще розуміння власних дітей, поліпшення якості спілкування і емоційного фону в сім'ї.

Перша вправа називається «Ім'я». 

Ім'я - це як би частина тебе. Для будь-якої людини звук її імені є найважливішим звуком людської мови. Саме цей звук повторюється протягом всього нашого життя і виділяє будь-яку людину серед інших.

Попросіть дитину намалювати квітку. У центр квітки вписати своє ім'я, на пелюстках - пестливі похідні від імені або сімейні прізвиська, внизу на стеблинці ім'я, яким мама звертається до дитини, коли сердиться. Розпитайте свою дитину, яке ім'я найбільше подобається, хто її називає так? Яке ім'я не подобається? А що означає її ім'я?

Результат:

Поліпшення контакту, позитивні емоції, підвищення самооцінки.

Батько також отримує інформацію про те, хто для дитини є важливим в сім'ї, як дитина ставиться до членів сім'ї, що не подобається.

Крім цього, така вправа може стати початком дослідження значення імені дитини і імен всіх членів сім'ї, вивчення сімейного генеалогічного дерева))

Що таке настрій, як зрозуміти, що засмучує дитину, і як краще підняти їй настрій, які методи регуляції будуть для неї краще.

Наступну вправу, про яку я хочу розповісти, ви можете провести вдома зі своєю дитиною, під час обговорення настрою і почуттів.

«Скриня того, що мене засмучує»

«Уяви, що тобі дали чарівну скриню, яку можна замкнути. Ти можеш покласти в цю скриню все, що тебе засмучує або сердить, і там це буде надійно замкнено. Нічого не може вислизнути з цієї скрині. Але коли тобі захочеться подумати про щось або вирішити, що з цим можна зробити, ти можеш дістати це зі скрині. А коли закінчиш - можна покласти це назад. Намалюй або побудуй свою скриню. Потім намалюй або створи зображення того, що тебе засмучує або сердить, і поклади їх у скриню ».

Поруч дитина малює скриню того, що її радує. Можна назвати її "Скринька щастя". Уяви, що тобі дали чарівну скриньку. У цій скриньці можуть знаходиться тільки радісні речі. Ти можеш покласти в цю скриньку тільки те, що тебе радує, і там все це буде в цілості. Ти можеш заглянути в свою скриньку в будь-який момент, коли тобі потрібно підбадьоритися. Що ти покладеш в скриньку? Закрий очі і подумай про те, що приносить тобі радість і щастя. Намалюй свою скриньку щастя. Наповни її зображеннями того, що тобі подобається.

Стимулюйте наповнювати обидві скрині не тільки матеріальними радощами і прикрощами. Говоріть про почуття, відносини, дружбу і зраду. Це хороший привід до відвертої розмови

Результати:

Ви зрозумієте, мотиваційні потреби дитини, її ціннісні орієнтації, способи, за допомогою яких можна стимулювати дитину до навчання. Також в малюнках можна побачити, наскільки дитина креативна, незвичайна, орієнтована на унікальність, як вона передає інформацію і яке у неї мислення.

Галацан Татьяна

Районний навчально-практичний семінар «Особливості використання Google-технологій у роботі фахівців психологічної служби»

      17.10.2019 року гостинно відкрила для працівників психологічної служби району свої двері Олександрівська СЗШ І-ІІІ ст. Саме тут, з метою підвищення професійного рівня фахівців психологічної служби з використання інформаційно-комунікаційних технологій, відбувся районний навчально-практичний семінар на тему «Особливості використання Google-технологій у роботі фахівців психологічної служби». Семінар провела методист з психологічної служби – О.С. Прокопенко, яка у травні 2019 року стала переможцем обласного конкурсу «Фахівець психологічної служби в інформаційному просторі» у номінації «Портфоліо фахівця психологічної служби».

      Під час семінару учасники пройшли онлайн-анкетування «Рівень поведінки в мережі Internet», визначили в групах позитивні та негативні сторони інформаційних технологій за допомою вправи «За і проти».

       Після ознайомлення з можливостями Диска Google та рівнів дозволів для всіх об’єктів, фахівців навчилися створювати власні сайти-портфоліо.
      З метою створення позитивного настрою, зняття напруження соціальний педагог Олександрівської СЗШ І-ІІІ ст. (Бурмій С.С.) провела вправу-руханку «Термінатор».

      Запропонована методистом рефлесія «Метод 5 пальців», дала можливість практичним психологам та соціальним педагогам окреслити плани на майбутнє, з урахуванням знань отриманих під час семінару.

   Позитивним завершенням семінару стала «Притча про оптимізм».

Практичні поради для дітей будь-якого віку, щоб протистояти шкільному насильству.

Булінг – не просто конфлікт між однолітками, це прояв психологічного чи фізичного насильства, який може лишити по собі слід на довгі роки, вплинувши на усе життя. Щоб не стати жертвою, необхідно, передусім, навчитися захищати себе від потенційних агресорів. Пропонуємо кілька порад, які допоможуть школярам протистояти цькуванню.

1. Якщо ти відрізняєшся від однолітків, це не привід для цькування!

Пам'ятай, головна причина криється не у тобі, а у самому агресорові. Щаслива людина з адекватною самооцінкою ніколи не буде намагатися самостверджуватись за рахунок інших. 

Насправді, привід для цькування може бути обрано який-завгодно – маленький чи високий зріст, надмірна вага чи навпаки худоба, певні особливості фізичного розвитку, рівень успішності у порівнянні з іншими учнями класу або вік. Тобто, якщо ти хоч чимось відрізняєтеся, для булера це може стати приводом для цькування. 

Головна мета кривдника – знайти потенційну жертву, якій можна вселити думку про її неповноцінність у порівнянні з агресором. 

Твоє головне завдання – не піддатись на провокацію!

2. Стався до агресора з жалістю, а не з ненавистю

Пам'ятай, що знущання – це не демонстрація сили, а навпаки,  прояв слабкості з боку булера. Агресивна поведінка кривдника завжди обумовлена психологічними причинами:

особисті комплекси і низька самооцінка, яку булер прагне підвищити за рахунок пригноблення слабших;

негативний досвід –  ймовірніше, булер сам був жертвою цькування, тому через пережитий страх і  відчуття беззахисності він керується принципом «кращий спосіб захисту – напад»;

непорозуміння з іншими, через що агресор намагається привернути до себе увагу тими методами, які здаються йому найбільш ефективними.

3. Не дозволь побачити у тобі потенційну жертву

Зазвичай, булери обирають її серед тих, кого вважають слабшими або вразливими. Найкоротший шлях до успіху – знайти рису, що є причиною комплексів у потенційної жертви і направити всі сили на цю больову точку. Тож, щоб не стати жертвою агресора, не давай йому можливість побачити твою вразливість. 

Наприклад, якщо потенційна жертва буде бурхливо реагувати на будь-які розмови про свою вагу, то булер буде почувати себе справжнім героєм, відпускаючи злісні жарти на цю тему. А ось якщо особистість сама часто жартує над собою з цього приводу, то це вже не є її болючим місцем, на яке можна вплинути.

4. Зосередься на своїх перевагах і здолай агресора у власній свідомості!

Мета булера принизити, змусили сумніватися у своїй гідності. Пам'ятай, саме ті якості  і риси, через що тебе намагаються цькувати, одночасно роблять тебе особливим. Тож спробуй перетворити свою «інакшість» на унікальність, яка надає тобі переваги над кривдником. 

Особистість з адекватною самооцінкою і самоповагою має значно більше шансів залишитися  поза увагою кривдника. Можливість отримати гідну відсіч завжди лякає булера, бо він і без цього має низьку самооцінку.

5. Ігноруй кривдника або намагайся відповідати на спроби психологічного нападу влучним жартом.

Мета булера – отримати реакцію. Якщо потенційна жертва починає бурхливо реагувати – нервувати, ображатися або плакати, то вона «на гачку». 

Якщо є можливість уникнути сварки, зроби вигляд, що тобі байдуже і йди геть. Пам'ятай, це не прояв боягузтва, бо тримати себе у руках частіше значно важче, ніж дати волю емоціям. Якщо ж ти вважаєш за потрібне щось відповісти кривднику, стримуй гнів і злість – говори твердо і дивись в очі співрозмовнику.

6. Оточи себе союзниками

 Мета булера виділити потенційну жертву й по можливості ізолювати її від інших. Це дозволить зробити її безпорадною перед агресором та його прибічниками. Тож намагайся залучитися підтримкою інших, не уникай спілкування з однокласниками, не залишайся на самоті один на один зі своєю проблемою. 

Пам'ятай, агресори не схильні цькувати когось, якщо потенційна жертва не наодинці, а у компанії. Група однолітків швидше дасть опір та захистить того, кого кривдники намагаються цькувати.

7. Якщо тебе цькують, не бійся говорити про це!

Не думай, що, зіштовхнувшись із проявами булінгу, ти зобов’язаний вирішити цей конфлікт самостійно. Просити поради і допомоги – не ознака слабкості. Тож не соромся обговорювати ситуації цькування з тими людьми, яким ти довіряєш. Разом ви зможете вибудувати правильну лінію поведінки і припинити направлену на тебе агресію.

8. Не вступай у бійку

Пам'ятай, кривдник тільки і чекає слушного часу, як застосувати силу, тож не піддавайся на провокацію. Якщо до тебе не застосовують фізичну силу, не починай першим. Що агресивніше ти відреагуєш, то матимеш більше шансів опинитися в загрозливій для себе ситуації.

9. Булінг – злочин, який карається законом!

Пам'ятай, ніхто не має права знущатися над тобою, цькувати, штовхати чи застосовувати фізичну силу. В Україні діє Закон щодо протидії булінгу. Тому, якщо тебе цькують, ти маєш захистити себе, звернувшись разом із батьками до відповідних інстанцій.

Згідно закону, передбачена адміністративна відповідальність за цькування у вигляді штрафу або громадських робіт, а саме: 

- вчинення булінгу неповнолітніми особами карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин;

- повторне вчинення булінгу упродовж року після або групою осіб караються штрафом від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами від 40 до 60 годин;

- приховування відомих фактів булінгу керівником освітнього закладу може каратися штрафом від 850 до 1700 грн або призначення виправних робіт на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Відповідальність за цькування з боку неповнолітніх булерів несуть батьки або особи, які їх замінюють. 

10. Підтримай тих, кого цькують

Не залишайся осторонь, якщо став свідком булінгу! Булінг – це кривда, яка може психічно або фізично скалічити людину на все життя. Ти можеш допомогти і завадити цьому – дій відповідно до ситуації, щоб і захистити жертву цькування, і не наразити на небезпеку себе. 

За матеріалами vseosvita

Флеш-моб Firechallenge.

Шановні колеги!

Прийміть щирі вітання з нагоди 

МІЖНАРОДНОГО ДНЯ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА!

Від усієї душі зичимо міцного здоров’я і безмежної любові, гармонії і порозуміння у стосунках. Нехай усе хороше, зроблене з душею та натхненням, повертається до Вас сторицею, щоб Ваші серця були сповнені радістю та позитивними емоціями.

Бажаємо, щоб Ваш багатий життєвий та професійний досвід, почуття відповідальності стали тим підґрунтям, завдяки якому буде розвиватися психологічна служба. Довгих і щасливих років життя Вам, без депресії і поганого настрою, але з морем удачі, любові і благополуччя!

6 вправ, які допоможуть об’єднати дітей у класі

Цікаві та прості вправи, які допоможуть вам об’єднати учнів та учениць.

В ідеальному світі стосунки між учнями та ученицями у школі чудові – всі товаришують з усіма, а непорозумінь навіть не може бути. Але у реальності дітям потрібен час для того, щоб пристосуватися одне до одного та порозумітися. Особливо – якщо вони до цього не вчилися разом або ж якщо у колективі з’явилися новенькі. До того ж навіть у сформованих класних колективах не завжди всі школярі та школярки розуміють, що вони – єдина команда. Створити сприятливу атмосферу допоможуть спеціальні тренінги.

Основними завданнями таких тренінгів є:

створення неформальних зв’язків та міжособистісних симпатій;

допомога дітям у пошуку свого місця у колективі;

формування вміння співпрацювати;

визначення оптимального рівня емоційної та психологічної сумісності.

Вправа 1. Будь ласка.

Мета: Підняти настрій та налаштувати дітей на подальшу працю.

Час: 5 хвилин.

Хід вправи: Усі діти разом зі вчителем стають колом. Вчитель демонструє різні рухи, наприклад, танцювальні або спортивні, а учні мають повторити за ним, але не всі поспіль, а тільки тоді, коли коли почують кодове слово: «будь ласка». Якщо хтось припуститься помилки, то виходить у середину кола та виконує якесь завдання, наприклад, стрибає на одній нозі, посміхається, наспівує тощо.

Вправа 2. Ми схожі.

Мета: Показати, що всі люди різні, але при цьому і схожі один на одного.

Час: 10-15 хвилин.

Хід вправи: Діти об’єднуються у дві групи, стають обличчям один до одного, утворюючи два кола - зовнішнє і внутрішнє. Спочатку учасник внутрішнього кола говорить своєму напарнику: «Ми з тобою схожі тим, що...». Ті діти, які стоять у зовнішньому колі, відповідають «Ми з тобою відрізняємося тим, що…». Потім усі роблять крок ліворуч або праворуч та опиняються перед іншими дітьми. Діалог повторюється.Вправа триватиме доти, доки школярі не опиняються перед партнерами, з якими розпочинали вправу.

Вправа 3. Моя буква.

Мета: Дізнатися більше один про одного.

Час: 10 хвилин.

Хід вправи: Кожен учасник отримує картку з певною буквою і називає її. Впродовж двох хвилин кожен має дібрати якомога більше слів, що їх описують і починаються саме на обрану літеру. Наприклад, якщо дитині дісталася літера «В», то можна сказати, що вона весела, вправна, витримана, вірна тощо. Кожен учасник ділиться своїми словами з іншими.

Вправа 4. Я тебе знаю.

Мета: Познайомитися краще та зблизитися.

Час: 10 хвилин.

Хід вправи: Діти отримують завдання: написати на аркушах свої імена, після чого вчитель збирає їх, складає у коробку і перемішує. Потім кожен з учнів навмання дістає з коробки папірець з чиїмось ім’ям. За п’ять хвилин діти мають подумати над тим, які риси характеру обраного однокласника роблять його цікавим та добрим товаришем.

Вправа 5. Спільна справа.

Мета: Навчити дітей співпрацювати, діяти злагоджено, «не перетягуючи ковдру» на себе.

Час: 15 хвилин.

Хід вправи: Усі учні та учениці об’єднуються у пари та беруться за руки. Так, тримаючись за руки, вони мають вільними руками (у когось з пари це ліва, а в когось - права), запакувати подарунки: загорнути в яскравий папір, а потім перев’язати стрічкою. Це справжній конкурс на злагодженість дій, швидкість виконання та, звісно ж, якість результату.

Вправа 6. Вигадана тварина.

Мета: Навчити дітей досягати мети, працюючи в команді.

Час: 20 хвилин.

Хід вправи: Учнівство об’єднується в декілька груп (залежно від кількості дітей у класі). Кожна команда отримує завдання спільними зусиллями намалювати вигадану тварину. Для цього видайте дітям акварельні фарби та пензлики. Взяти участь у створенні малюнку має кожен учасник команди. Після цього діти мають разом обговорити, яку назву матиме тварина, як і де вона живе, чим харчується, які у неї є особливості тощо. Потім учасники презентують свій малюнок іншим групам.

Ці вправи насправді зовсім не складні, до того ж вони здатні легко підняти настрій і вчителю, і учням! А головне – допоможуть дітям потоваришувати по-справжньому.

За матеріалами сайту https://naurok.com.ua