В соціальних мережах ми можемо робити жахливі речі, не показуючи свого обличчя. Це називається - кібербулінг. Чули про таке? А чи помічали, як діти часто дивляться у телефони, планшети або комп’ютери? Бачили їхні сторінки в соціальних мережах? Світлини, які вони викладають? Хто пише їм коментарі або з ким вони переписуються в приватних повідомленнях? Для вас це дрібниці? А ці дрібниці дитина може пам’ятати до дорослого віку. Образливі слова однокласників під дописами можуть залишитися надовго у дитини в голові. Все ще не вірите?
Кожне слово, яке ви пишете онлайн - залишається там назавжди. А слова завдають найбільше болю.
Один ваш негативний коментар з приводу чиєїсь ваги може змусити цю людини страждати від харчових розладів. Один ваш негативний коментар з приводу орієнтації людини може змусити її приховувати власну сексуальність. Один негативний коментар з приводу нікчемності та непотрібності людини може привести людину до самогубства.
Які є види кібербулінгу?
1. Текстові. Перед тим, як писати комусь щось негативне, просто подумайте, чи дійсно це варто відправляти? Для вас ці слова можуть бути жартом, а для когось іншого чимось дуже болючим.
2. Груповий кібербулінг. Коли ви в загальному чаті кличите усіх до себе в гості, окрім однієї людини - це також кібербулінг. Коли ви публічно обговорюєте іншу людину або висвітлюєте чиїсь секрети, коли діти створюють групи в соціальних мережах, де “троллять” (прим. від автора: це ситуації, коли саме агресори публікують негативну, тривожну інформацію на веб-сайтах, сторінках соціальних мереж) власного однокласника - це також приклади кібербулінгу. І це дуже неприємно :(
3. Вторгнення в особистий web простір. Якщо хтось забув вийти з власного аккаунту чи пошти на робочому комп’ютері - не намагайтеся роздобути будь-яку інформацію, яка не для ваших очей. Або перед тим, як зробити це, подумайте, як би ви себе почували, якщо хтось читав ваші приватні повідомлення без вашого дозволу?
4. Агресія в Інтернеті. На жаль, нікому не стає легше від того, що вони виливають свій негатив в мережі під чиєюсь фотографією, дописом тощо. Треба відшукати причину такої поведінки і позбутися всіх комплексів.
5. Анонімність і загрози. Деяким людям соромно писати негативні коментарі іншим, тому вони створюють анонімні сторінки (без імені та фото), щоб їх ніхто не впізнав. Проте якщо ви відчуваєте, що вам за щось соромно - цього краще не робити.
Що робити, якщо вас принижують в Інтернеті?
1. Не лишатися одному. Шукайте підтримку в найближчому оточенні, там, де ви знаєте, що вас цінують за те, який ви є в реальному житті, а не в віртуальному.
2. Не вказуйте в Інтернеті ваші мобільні телефони, пошти, паролі. Якщо вам хтосб не подобається - ви маєте повне право не впускати цю людину у ваші соціальні мережі. Соціальна мережі існують для того, щоб бути на зв’язку. Зробіть так, щоб з вами могли зв’язатис лише ваші близькі і люди, яких ви знаєте - це безпека.
3. Покиньте на деякий час Інтернет. Ви маєте повне право зберігати вашу нервову систему.
4. Не відповідайте або заблокуйте агресора.Та збережіть докази, що хтось вам погрожував або писав щось неприємне, щоб показати це іншим та поліції.
Запам’ятайте. Чим менше інформації про вас в соціальних мережах, тим менше ви вразливі до кібербулінгу.
Заповнюйте мир позитивом та вчіть ваших дітей, що займатися кібербулінгом - це жахливо і соромно.
Джерело: Ранкова освіта
Корисна інформація!
ВідповістиВидалити