Часом стосунки між батьками – дуже напружені. Часом дорослі розлучаються. І воюють за увагу дитини, за те, хто її «більше любить». Втім, такі сварки та змагання – аж ніяк не на користь психологічному здоров’ю дитини, про яку так хочуть дбати обоє батьків (навіть якщо хочуть дбати окремо).
Ось що каже про це психіатр Марк Ґоулстон:
Вам може бути важко в це повірити, але стосунки між вами обома значно важливіші , ніж ваше ставлення до дитини. Ваші стосунки не просто впливають на її почуття. Вони стануть моделлю того, як вона поводитиметься, у що віритиме і якою людиною буде.
Моральний обов’язок батьків – піклуватися про дитину, а для цього треба зосередитися на її майбутньому, а не на своїх теперішніх образах, і спільно розв’язувати проблеми, з повагою ставлячись одне до одного.
Маєте дорікання своєму партнеру? Висловіть їх особисто йому, друзям чи психотерапевту, а не дитині чи при дитині. Пам’ятайте про спільну мету – благополуччя дитини, і намагайтесь подавати їй приклад поваги у стосунках.
Тож план дій такий:
1. Навіть якщо ви маєте намір розлучитися (або вже розлучилися, але досі воюєте з колишнім партнером), перечитайте характеристики дитини А й дитини Б. Якою ви хочете бачити свою дитину?
2. Вирішіть, що для вас найважливіше – майбутнє вашої дитини чи бажання завжди мати рацію й відчувати любов свого чада вже тут і зараз (підкуповуючи дрібними подарунками, наприклад).
3. Якщо доля дитини для вас важливіша, пообіцяйте собі дотримуватися таких двох правил і попросіть партнера поводитися так само:
- Ви спільно працюватимете і з повагою ставитиметеся одне до одного;
- Ухвалюючи рішення, ви пам’ятатимете про спільну мету – виховати дитину А, а не дитину Б.
Дотримуйтесь цих правил, навіть якщо партнер не підтримуватиме вас.
І ще одне. Хоча ви поводитеся благородно і робите все можливе, щоб ваша дитина була щасливою, не очікуйте, що вона це цінуватиме. Зараз ваше чадо сумне, налякане, розлючене й поводиться ірраціонально – не варто цьому дивуватися. Цілком імовірно, ви почуєте щось на кшталт: «Я тебе ненавиджу» чи «Я тобі ніколи не пробачу». Це особливо актуально, якщо партнер намагається зруйнувати ваші стосунки з дитиною, розповідаючи про вас неприємні речі.
У такому разі вам буде нелегко. Але не зупиняйтеся, хоч би що сталося.
Це не спринтерський забіг, а марафон. І на кону життя вашої дитини. А це важливіше і за ваші почуття, і навіть за те, як сильно ваше чадо зараз любить вас.
До речі… Коли батьки розлучаються, дитина зазвичай підтримує того, хто поводиться божевільніше (бо він грає не за правилами і намагається підкупити її). Але, подорослішавши, діти починають усвідомлювати всі ці хитрощі й цінувати вчинки розсудливішого з батьків.
Тому, незалежно від того, як складається ситуація, завжди думайте про дитину А. Лише так і ваше чадо, і ви зможете врешті-решт здобути перемогу. А якщо й ваш партнер погодиться зосередитися на вихованні дитини А, ви всі досягнете успіху.
Інформація на основі книги «Як спілкуватися з психами» (Марк Ґоулстон)
Немає коментарів:
Дописати коментар