Психологічне насильство

Як поводити себе з батьками особливої дитини

Як уникнути ніяковіння, коли ви хочете підтримати батьків дітей з особливими потребами:

1.Задайте батькам дитини пряме запитання

«Що я повинен знати про хворобу?»

" Як ви?".

2. Дайте зрозуміти, що ви поруч.

Батьки дитини з інвалідністю іноді думають, що тепер з ними мало хто захоче спілкуватися. Буває і так, що вони не завжди відповідають на дзвінки та повідомлення, просто тому, що дуже виснажені турботами. Тому не соромтеся писати, дзвонити і нагадувати про себе. Проявіть ініціативу.

3. Говоріть на тему не пов'язану з дітьми.

4. Якщо необхідно - вислухайте.

5. Запрошуючи сім'ю на дитячі свята, оговоріть завчасно формат, дозволені до вживання продукти, необхідність створення додаткових умов.

6. Виразіть свою готовність допомагати.

Чого не варто робити:

1. Не потрібно жаліти:

"Вам, напевно, дуже складно виховувати вашу дитину. Навіть уявити собі не можу, як ви це робите."

"Це так жахливо! Вам доведеться присвятити все життя тільки дитині." 

Будь-які батьки люблять свою дитину, вони не вибирають її, не варто вселяти віру, що особливий стан це трагедія.

2. Не намагайтеся втішати.

"Вона вилікується!"

"Нічого, подорослішає і все пройде."

Такі особливі стани як аутизм, ДЦП, синдром Дауна взагалі не лікуються, це особливість головного мозку дитини, дитина потребує реабілітації, їй потрібно більше часу на навчання та оволодіння навичкам, чарівної таблетки немає. 

3. Не потрібно давати порад з лікування, виховання ...

4. Не розглядайте дитину на вулиці, стримуйте свої емоції.

5. Не принижуйте висловами чи наріканнями, не вживайте таких слів "інвалід", "дебіл", "каліка" та ін.

Будьте толерантні і терпимі, адже діти з особливими потребами - це в першу чергу ДІТИ! І вони як і ви, потребують поваги, любові та прийняття.

Автор: Дарія Полякова

НАСЛІДКИ ДИТЯЧИХ ПСИХОТРАВМ

1. Труднощі в побудові близьких відносин, як результат власної невпевненості, незахищеності та вразливості.

2. Уникнення відповідальності.

3. Заперечення реальності, усамітнення, життя у віртуальному вигаданому світі.

4. Неприйняття себе, свого фізичного вигляду та особистих якостей. Результат: низька самооцінка, відсутність впевненості в собі, нав*язливе відчуття безпорадності в різних сферах життя, психосоматичні хвороби, залежності.

5. Підвищена готовність до небезпеки, вузький репертуар поведінкових реакцій: бігти, боротися, заклякнути.

6. Неприйняття точки зору іншої людини або нездатність відстояти власну думку.

7. Невіра в себе та у свої можливості.

8. Надмірна потреба у безпеці, та пов*язана з нею підозрілість.

9. Жертовність, нецінність власного життя, нехтування станом здоров*я, невміння піклуватися про свої потреби.

10. Низький рівень EQ, бідність емоційних реакцій.

Якщо дитина висловиться, вихлюпне свої емоції, то це буде першим кроком вирішення проблеми психотравми. Варто пам*ятати, що різні діти по-різному можуть реагувати на одну й ту ж ситуацію. Показуйте власний приклад врівноваженості, та приймайте будь-які реакції дитини, нагадуйте їй про те, що ви її любите безумовно, незалежно злиться вона, протестує чи радіє.

ТЕРМОМЕТР ПОЧУТТІВ

5 заземлюючих вправ для дітей

Техніки, які допоможуть дітям впоратися з занепокоєнням

➡ 1. Техніка "5-4-3-2-1 почуття"

Все, що потрібно для цієї вправи - це відчуття.

Назви:

✔5 речей, які ти зараз бачиш

✔4 речі, які ти зараз чуєш

✔3 речі, запах яких ти зараз відчуваєш

✔2 речі, до яких ти можеш доторкнутися

✔1 річ, яку ти можеш спробувати на смак

Для молодших дітей може бути складно назвати останній пункт (заперечення: "Я зараз нічого не їм"), тому техніку можна модифікувати.

➡ 2. Техніка "5-4-3-2-1 Оточення"

Якщо у дитини проблема з ідентифікацією почуттів, спробуйте попрацювати з тим, що оточує дитину.

Назви:

✔5 кольорів, які ти бачиш

✔4 фігури, які ти бачиш

✔3 м'які речі, які ти бачиш

✔2 людини, яких ти бачиш

✔1 книгу, яку ти бачиш

➡ 3. Техніка "А, Б, В ... в кімнаті"

Ця вправа допоможе дитині познайомитися з місцем, в якому вона зараз перебуває. Попросіть її оглянути кімнату і назвати предмети починаючи з першої літери алфавіту.

➡ 4. Техніка "Фокус на об'єкті"

Тримайте під рукою кілька цікавих предметів з різними текстурами і кольорами. Це можуть бути барвисті камені, кульки або щось ще. Діти можуть тримати предмет в своїх руках і налаштовувати всю свою увагу на предмет. Зверніть увагу дитини на кольори, текстури. Задайте питання. Який цей предмет на дотик? Які кольори ти бачиш?

І т.д.

➡ 5. Техніка "Тупоти, тупоти, видихай"

Для активного заземлення попросіть дитину тупнути лівою ногою, тупнути правою ногою, а потім глибоко видихнути. 

Погана поведінка дитини: як з нею впоратися батькам?

    Бути батьками часом важко.  Важко тримати себе в руках. Буває, батьки й зовсім губляться, як впоратись з поганою поведінкою малюка.

Батьки часто потрапляють з дитиною у дуже схожі ситуації. Це звучить як: "Він ЗАВЖДИ… КОЖНОГО РАЗУ вона… ЗНОВУ ти… СКІЛЬКИ РАЗІВ тобі говорили….".

Спробуйте запланувати поведінку дитини і змінити свою реакцію, а, може, й не допустити ту чи іншу поведінку. Ось 8 порад, над якими варто замислитися батькам. 

1. Дитина бігає, кожного разу неуважна і б’є в день по вазі

Спробуйте змінити розташування чи матеріал ваз.

2. Дитина не хоче мити руки одразу по поверненню додому

Спробуйте від ліфта бігти з листочком чи паличкою, яку треба терміново запустити у плавання.

Не треба просити дитину, вчити і вмовляти. 

Можете купити і поставити у ванну збільшувальне скло і роздивлятися "монстрів" на руках. Тоді ця напруга може перетворитися у зону дружби, пізнання та веселощів.

3. Дитина не йде їсти, коли її кличуть, з першого разу

Спробуйте вникнути в те, чим дитина зайнята.

Доєднатися до неї, кілька хвилин обговорити це заняття і чітко проговорити, що буде після того, як цей етап заняття завершиться.

"Добудуємо цей поверх у грі і підемо обідати".

А, може, дитина не голодна? 

4. Дитина не йде вчити уроки, хоча про це сто разів говорили

Спробуйте долучитися до дитини під час цього процесу і зробити домашні завдаання приводом поспілкуватися на деякий час.

5. Дитина спеціально ламає іграшки і предмети 

Спробуйте обмежити доступ дитині до цінних предметів, іноді грайте в "Як влаштована ця річ".

6. Дитина ламає іграшки і пасочки інших дітей у дворі

Спробуйте організувати та очолити кілька ігр з дитиною до того, як він добіг до потенційно "розвалених" речей.

7. Дитина кричить, ламає, хапає в магазині продукти та інші речі

Спробуйте або іти в магазин без дитини, або організуйте йому заздалегідь заняття. Наприклад: "Ти будеш складати продукти у візочок, в пакет, зважувати, шукати товари за моїм описом" тощо.

8. Кожне свято дитина закінчує бійкою та / або істерикою 

Спробуйте завершити свято на півгодини раніше і забрати дитину до того, як вона стане виснаженою.

    Не треба домовлятися, вчити, повторювати, зітхати, сварити, карати чи дорікати дитині в ситуаціях, які раз у раз повторюються. Повторюваність означає, що треба змінити ситуацію.Треба продувати, спрогнозувати та організувати все так, щоб дитина не потрапила знову у ту ж ситуацію.  Треба допомогти їй вчинити правильно. Спробуймо змінити та полегшити усім життя - і батькам, і дітям - уже сьогодні. А потім на відпочилу голову планувати майбутнє.

   Дитина, яка проживе день без повторюваної помилки, і тато чи мама, які не засмутяться через її поведінку, зможуть зберегти свої ресурси та енергію для чогось продуктивнішого.

За матеріалами сайту https://life.pravda.com.ua

Сексуальна безпека: 11 фраз, які пояснять дітям кордони їхнього тіла

   Існують теми, які батьки підсвідомо чи свідомо відкладають «на потім», навмисно відтягують можливість відверто поговорити з дитиною, щоб не потрапляти у незручні ситуації. Але насправді така поведінка може призвести до інформаційного заміщення: те, що дитина не дізнається від батьків, вона може дізнатись від однолітків чи з Інтернету. В найгіршому випадку – вона отримає практичний досвід. Особливо це стосується сексуальної освіти та меж дозволеного і забороненого.    

   Як допомогти дітям захистити кордони свого тіла і сказати тверде «Ні» небажаним дотикам, обіймам і поцілункам? Ми пропонуємо 11 корисних фраз, які необхідно сказати дитині для її сексуальної безпеки.

    Поговорімо відверто: 

 1.  Твоє тіло належить лише тобі.

 2.  Якщо ти не хочеш обійматися, просто скажи «Ні».

 3.  Ніколи не терпи, якщо тобі страшно чи боляче. Розкажи про це нам.

 4.  Не всі обійми й поцілунки бувають приємними, не потрібно їх терпіти навіть від родичів чи друзів.

 5.  Ніхто не має торкатися твоїх статевих органів, окрім як у питаннях здоров'я. Лікар має оглядати дитину лише при батьках.

 6.  Довіряй своїм почуттям. Якщо дії іншої людини тобі не подобаються, ти можеш просто сказати «Стоп».

 7.  Друг - той, хто зважає на твої бажання, а не примушує до чогось.

 8.  Ти не маєш тримати в секреті те, що тобі не подобається, навіть якщо тебе просять або залякують. Такі секрети називають «поганими».

 9.  Ніхто не повинен просити тебе торкатися їхніх інтимних органів та показувати тобі їх. Пеніс і вульву прикривають нижньою білизною, бо це інтимні зони людини.

 10.  Батькам можна розказати про все. Ми тобі повіримо, навіть якщо це страшно чи соромно.

 11.  Задавай нам будь-які питання про своє тіло.

За матеріалами сайту https://osvitanova.com.ua

Поради батькам

Шкідливість мобільних гаджетів

10 фраз, які можна (і потрібно!) говорити дитині замість «Молодець»

   Відповідно до теорії педагогіки Монтессорі, традиційне «Молодець!», сказане дитині, несе в собі оцінку її дій, якесь судження. Насправді ж мета похвали - дати дитині відчути себе впевненіше і надихнути на подальші дії. 

Для цього можна використовувати ці 10 фраз:

😃 «Ого, ти довго працювала над цим!»

Коли дитина приносить вам показати малюнок або споруду з конструктора, постарайтеся сфокусувати увагу не на результаті, а на процесі. Нехай дитина зрозуміє, що ви помітили, скільки праці вона вклала в цю саморобку. Це дасть їй відчуття, що процес і докладені зусилля куди важливіші за результат.

😉 «Що з цього тобі подобалося робити найбільше?»

Ставлячи нейтральні, безоціночні питання, ви дасте дитині зрозуміти, що вона - єдина, хто може судити про якість і зовнішній вигляд своєї роботи. Не ви вирішуєте, хороша вона чи не дуже, а вона, її творець. Дитина розуміє: будь- яке творче заняття потрібно їй для того, щоб отримувати задоволення від процесу, а не щоб догодити дорослим і отримати похвалу.

😊 «Що подобається тобі в цій роботі найбільше?»

Нехай дитина сама стане власним критиком. Покажіть їй, що власну творчість можна аналізувати, розмірковуючи про те, що можна було б зробити по-іншому, які навички варто придбати, щоб зробити це ще краще. Творчість - це процес саморозвитку, а не гонка за похвалою.

😇 «Розкажи мені, що ти тут намалювала»

Часто, приносячи нам чергову саморобку або малюнок, діти не прагнуть до похвали - вони просто хочуть обговорити це. Часто їм навіть не потрібна наша оцінка. Тому просто запитайте дитину про те, що зображено на малюнку, і дайте їй шанс розповісти!

😊 «Ого, чому ти вибрав саме ці кольори, розкажи»

Якщо дитині вже більше 3 років, можна задавати більш конкретні питання. Запитайте, чому вона вибрала саме ці кольори або саме таким чином вирішила поєднувати блоки конструктора. Покажіть, що вам дійсно цікавий її творчий процес!

😃 «Ти так ретельно пропрацював деталі!»

Якщо дитина все ж очікує похвали, не кажіть просто «Молодець!» - похваліть щось конкретне. Наприклад, зверніть увагу на те, як багато цікавих деталей на зображенні або як ретельно зафарбований кожен куточок аркуша. Це покаже дитині, що ви дійсно звернули увагу на її роботу, а не просто відмахнулися традиційної похвалою.

😊 «Ти дуже допомогла мені!/Дякую за допомогу!"

Якщо дитина вирішує віднести чашку в раковину або відкрити перед нами двері, або скласти одяг у кошик для прання, це не можна не відзначити. І краще дати їй зрозуміти, що ці дії були для нас корисними, це була справжня допомога! Дайте дитині відчути себе важливою частиною сім'ї. Нехай вона поставила чашку криво, а білизна впала на підлогу - неважливо, вона хотіла вам допомогти, і це повинно бути відзначено.

😁 «Ого, ти сама одягнулася сьогодні, і ми можемо спокійно доїсти сніданок, це здорово!»

Акцентуйте увагу на успіхах, а не на невдачах. Здавалося б, одягнулася сама - велика справа, в чотири-то роки, давно пора! Але ні, дитина постаралася і її зусилля повинні бути відзначені. Причому вона повинна бачити наслідки своїх позитивних зусиль - їх обов'язково потрібно проговорити. Сама одягнулася - залишилося додатковий час на ранковий мультфільм або гру з мамою.

😉 «Твоїй сестрі так подобається, коли ти читаєш їй цю книгу»

Якщо дитина добра до когось, це обов'язково потрібно підкреслити. Зверніть їхню увагу на те, як добре іншим людям стає в ці моменти. «Твій друг був так задоволений, коли ти дозволив йому покататися на твоєму велосипеді!», «Твоя молодша сестра була в захваті, коли ти навчив її поливати рослини з лійки!». Ми так часто пояснюємо дітям, в чому вони були неправі, і ніколи не відзначаємо їх позитивну поведінку. А це - найголовніше!

😁 «Ти прибрала всі іграшки з підлоги, який порядок!»

Відзначте конкретну дію, не маркуйте все підряд безликим «Молодець!». Дитині справді важливо відчувати, що її зусилля цінуються.

Нам часто здається, що постійного «Молодець!» Вже досить для того, щоб дитина росла в атмосфері схвалення і прийняття. Але з часом це слово знецінюється, адже дитина розуміє, що найчастіше дорослі кидають його мимохідь, іноді навіть не глянувши на малюнок або складені речі. Зупиніться, приділіть своїй дитині увагу, обговоріть з нею її виріб, ідею, добрий вчинок. Адже чим більше ми говоримо про хороше, тим більше його стає навколо.