Правильно називайте почуття та емоції. Здатність розрізняти емоції допомагає впоратися з ними, а також знайти справжню причину таких почуттів. В різних ситуаціях, коли дитина може відчувати радість, страх, захоплення, гнів чи огиду, на хвилинку зупиніться і зверніть увагу учня на власні відчуття у цю мить. Повторення такої практики доведе процес розпізнавання емоцій до автоматизма.
Для правильної ідентифікації емоцій спершу їх треба вивчити. В нагоді стануть друковані картки.
Картки “Емоції”
Навчіть учнів, як впоратися з негативними емоціями. Дитина може здатися вам агресивною чи злою, проте насправді вона розчарована, засмучена або засоромлена. Це все негативні емоції, проте вони мають різне забарвлення і різні тригери. Розгадайте правдиву емоцію і тоді знайдете першопричину. В такому разі обернути негативну емоцію на позитивну буде вже легше.
Запитайте: “Як би ти почувався?”. Діти від природи орієнтовані на співпереживання. Тому таке запитання особливо буде актуальним під час конфліктів. Зробіть “рокірування” головних героїв, нехай вони спробують уявити себе на місці свого опонента – подивитися на світ очима іншої дитини.
Аналізуйте світ навколо. Ми постійно є свідками прикладів гарної та поганої поведінок в реальному житті, в книгах, на телебаченні та у фільмах. Обговорюйте з учнями ситуацію, яку ви спостерігаєте. Її можливі причини, наслідки та вплив на інших, на вас у тому числі теж.
За відсутності наочного прикладу використайте заготовлені картки з ситуаціями.
Картки “Що ти відчуваєш?”
Ми, звичайно, розуміємо, що навчати дітей емпатії дуже складно і відповідально. Прекрасно було б залучити до даного процесу і батьків, і навчатися разом. Проте, як би не було, зразком поведінки залишатиметесь ви.
Показуйте учням свої емоції. Озвучуйте їх і так само звертайтеся до їхніх почуттів. Навчіться емпатувати, «взувати чоботи іншої людини», відстежувати власні емоції і бути прикладом для своїх дітей, адже вони спостерігають за вами і відзеркалюють вашу поведінку.
Будьте терплячі. Наостанок це радше не порада, а слова підтримки. Розвиток емоційного інтелекту вимагає часу. Особливо, ви помічатимете, як одні діти навчаються і мають прогрес, а інші помітно відстають. Це нормально, кожен – індивідуальність і має власну траєкторію розвитку. Пам’ятайте, емпатія – це складний навик, який буде продовжувати розвиватися протягом життя людини.
Немає коментарів:
Дописати коментар